Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

җил көчәйде

  • 1 ӱйде

    дома

    Русско-алтайский малый словарь > ӱйде

  • 2 Диксмёйде

    ( Бельгия) Diksmuide

    Русско-английский географический словарь > Диксмёйде

  • 3 надомник

    Русско-казахский словарь > надомник

  • 4 патронаж

    үйде емдеу

    Русско-казахский терминологический словарь "Медицина" > патронаж

  • 5 помощь на дому

    үйде көрсетілетін жәрдем

    Русско-казахский терминологический словарь "Медицина" > помощь на дому

  • 6 колхозник-надомник

    үйде істеуші - колхозшы

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > колхозник-надомник

  • 7 дома

    ӱйде, айылда

    Русско-алтайский словарь > дома

  • 8 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 9 голова

    головка, головушка
    1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;
    2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;
    3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.
    * * *
    голова́

    без головы́ — перен. без голови́, безголо́вий

    ве́шать, пове́сить го́лову — похню́плювати, похню́пити (хили́ти, схили́ти) го́лову, похню́плюватися, похню́питися

    в пе́рвую го́лову — наса́мперед, передусі́м, у пе́ршу че́ргу, найпе́рше

    Русско-украинский словарь > голова

  • 10 доходить

    дойти
    1) до чего, до кого - доходити, (-джу), дійти до чого, до кого. [Доходить до лисиччиної хатки. Листи до нас не доходять. Дійшов до лісу, до міста, до річки]; перен. - дить до отчаяния, изнеможения, безумия, наглости - доходити до розпачу (одчаю), знемоги, божевілля, зухвальства (нахабства);
    2) (случаться) доходити, дійти до чого (напр., до бійки, до сварки) и доходитися, дійтися до чого. [До поганого в нас доходиться. Дійшлося до того, що не стерпіла вона знущання і покинула чоловіка]. Если уж до того дело дойдёт - як до чого дійдеться, як до чого ряд дійде;
    3) (достигать, узнавать) доходити, дійти чого. [Доходимо вершків Короленкового оптимізму (Єфр.). Він усього доходить сахотужки (собствен. усилиями)]. -дить до правды - доходити правди;
    4) (созревать) доходити, дійти. [Жита доходять];
    5) дойти кого-н. чем (доконать) - доконати кого чем, -дёт и до тебя очередь - дійдеться і твій ряд, дійде й до тебе ряд (черга). -ти до крайности - дійти(ся) до скрути. Мы -шли до крайней бедности - злидні нас обсіли. -ходить, дойти до сведения кого - доходити (дійти) до чиєго відому, доходитися, дійтися до кого. [До царя те дійшлось]. Это -шло до моего сведения - це дійшлось до мене. Дойти вестям, безл. - дійтися, перечутися. [Дійшлося до батька, що не шанується син його, пусто йде. Перечулося в нас про Варку, що живе гарно]. Вот до чего мы дошли! - ось до чого дійшлись ми!
    * * *
    несов.; сов. - дойт`и
    1) дохо́дити, дійти́; ( достигать) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти; (добираться куда-л.) прибива́тися, приби́тися
    2) (становиться вполне готовым, созревать) дохо́дити, дійти́; (довариваться, допекаться) упріва́ти, упрі́ти, умліва́ти, умлі́ти

    Русско-украинский словарь > доходить

  • 11 речь

    1) мо́ва; ( о процессе говорения) мо́влення

    владе́ть \речь чью — володі́ти мо́вою

    делова́я \речь чь — ділова́ мо́ва

    у́стная \речь чь — у́сна мо́ва

    у больно́го о́тняло \речь чь — хво́рому відібра́ло мо́ву

    2) ( разговор) розмо́ва, мо́ва (ед.), ( иногда) річ, род. п. ре́чі

    дру́жеские \речь чи — дру́жні розмо́ви

    завести́ \речь чь — розпоча́ти (зня́ти) мо́ву, поча́ти говори́ти (розмовля́ти), зня́ти річ

    не о том \речь чь — не про те мо́ва; (не в том дело) не в тому спра́ва (річ)

    об э́том — и

    \речь чи не́ было — про це й мо́ви (розмо́ви) не було́

    о чём идёт \речь чь? — про що йде мо́ва?, про що йде́ться?; про що [мо́ва] мо́виться?, про що йде річ?

    произнести́ \речь чь — ви́голосити (сказа́ти) промо́ву

    4) грам. мо́ва

    ча́сти \речь чи — части́ни мо́ви

    Русско-украинский словарь > речь

  • 12 Предъявление рекламации

    Мы хотели бы поговорить с вами относительно нашей рекламации.

    Біз сізбен өзіміздің шағым-талабымыз жөнінде әңгімеліскіміз келеді.

    Я уже знаю о ваших претензиях и немедленно займусь этим делом.

    Мен сіздің қойған кінәраттарыңызды білемін және осы іспен дереу айналыспақпын.

    Да, мы получили вашу рекламацию, но еще не рассмотрели ее.

    Иә, біз сіздің шағым-талапты алдық, бірақ оны әлі қарай қойған жоқпыз.

    Мы уже обсудили вашу рекламацию.

    Біз сіздің шағым-талабыңызды талқылап та қойдық.

    Нам известно, что рекламация поступила к нам две недели назад.

    Шағым-талаптың бізге бұдан екі апта бұрын түскені мәлім.

    В рекламации указаны все данные, которые требуются в соответствии с условиями контракта.

    Шағым-талапта келісімшарт талаптарына сәйкес талап етілетін барлық деректер көрсетілген.

    Все, что вы нам сообщили, неприятно для нас и для завода-изготовителя.

    Сіз хабарлаған нәрселердің бәрі біз үшін және дайындаушы зауыт үшін қолайсыз.

    Да, нам необходимо разобраться с этой неприятной проблемой.

    Иә, біз бұл қолайсыз мәселенің байыбына баруымыз керек.

    Мы настоятельно просим вас рассмотреть наши претензии и перевести на наш счет около 500 000 тенге.

    Біз сіздерден біздің қойған кінәраттарымызды қарап, біздің шотымызға 500 000 мың теңгедей ақша аударуларыңызды өте-мөте сұраймыз.

    Это серьезная проблема.

    Бұл елеулі мәселе.

    Хорошо, мы рассмотрим ваши претензии и, если они справедливы, переведем на ваш счет нужную сумму.

    Жақсы, біз сіздердің кінәраттарыңызды қараймыз, олар әділ болса, сіздің шотқа қажетті соманы аударамыз.

    Мы надеемся, что вы примете все меры для дальнейшего удовлетворения нашей рекламации.

    Біз кінәраттарымыздың бұдан былай да қанағаттандырылуы үшін сіздер барлық шараларды қолданасыздар деген үміттеміз.

    Рекламационные материалы...

    Шағым-талап материалдарын...

    - уже рассматриваются в головной фирме.

    - басты фирмада қаралып жатыр.

    Качество товара не отвечает техническим условиям.

    Тауардың сапасы техникалық шарттарға сай келмейді.

    Товар находится в плохом состоянии.

    Тауар нашар күйде.

    Рекламационный материал не может быть продан.

    Шағым-талап қойылған материал сатылмайды.

    На ваш товар нет сертификата качества.

    Сіздің тауардың сапа сертификаты жоқ.

    До сих пор товар поступал в хорошем состоянии, но на этот раз мы были разочарованы.

    Осы кезге дейін тауар жақсы күйде түсіп келген еді, ал бұл жолы біз түңіліп отырмыз.

    Я знаю, что товары были безупречны, но исключения могут быть всегда.

    Біз тауардың мүлтіксіз болғанын білеміз, бірақ әрқашан да мүлт кетуі мүмкін ғой.

    Вы настаиваете на поставках рекламационного товара. Хорошо, мы примем его, но при условии, если вы снизите цену на 15%.

    Сіз кінәратты тауардың жеткізілуін талап етіп отырсыз. Жақсы, біз оны қабылдаймыз, бірақ сіз бағаны 15%-ға төмендететін болыңыз.

    Мы просим о снижении цены.

    Біз бағаның төмендетілуін сұраймыз.

    Причина состоит в том, что качество товара не соответствует согласованным нами требованиям.

    Себеп тауардың сапасы біздер келіскен талаптарға сай келмеуінде болып отыр.

    Поскольку срок гарантии еще не истек,...

    Кепілдік мерзімі әлі өтпегендіктен...

    - мы просим о бесплатном устранении перечисленных неполадок.

    - біз аталған кемістіктердің тегін жойылуын сұраймыз.

    Все случаи гарантийного ремонта мы проверим.

    Біз кепілдікті жөндеудің барлық жағдайларын тексереміз.

    Если вы настаиваете на гарантийном ремонте, то необходимо, чтобы наши специалисты дали заключение относительно указанной неисправности.

    Егер сіздер кепілдікті жөндеуді талап етсеңіздер, онда біздің мамандарымыз аталмыш ақаулар жөнінде қорытынды беруі керек.

    Срок гарантии еще не истек.

    Кепілдік мерзімі әлі өткен жоқ.

    Наша фирма не может признать рекламацию, так как истек гарантийный срок.

    Біздің фирма шағым-талапты қабылдай алмайды, өйткені кепілдікті мерзімі өткен.

    Оборудование вышло из строя по причине дефектов завода-изготовителя.

    Жабдық дайындаушы-зауыттың ақаулары себепті істен шыққан.

    Выход из строя должен быть зафиксирован в акте, подписанном заказчиком и поставщиком.

    Істен шығу тапсырыскер мен жеткізуші қол қойған актіде көрсетілуге тиіс.

    Мы не можем удовлетворить вашу просьбу о продлении гарантийного срока. Оборудование вышло из строя по вине вашего персонала.

    Біз сіздің кепілдікті мерзімді ұзарту туралы өтінішіңізді қанағаттандыра алмаймыз. Жабдық сіздің қызметкерлердің кінәсынан істен шыққан.

    Вопрос о возврате дефектного оборудования будет решаться представителями поставщика и заказчика в каждом отдельном случае.

    Ақаулы жабдықтың қайтарылуы туралы мәселені әрбір жеке жағдайда жеткізуші мен тапсырыскердің өкілдері шешеді.

    Нет никаких неисправностей.

    Ешқандай кемшілік жоқ.

    При разборке машины специалисты обнаружили дефекты, которые возникли в процессе производства (в период доставки).

    Машинаны бөлшектеу кезінде мамандар өндіріс үдерісінде (жеткізу кезеңінде) пайда болған ақауларды тапты.

    Дефекты были обнаружены только после пуска машины.

    Ақаулар тек машиналар іске қосылғаннан кейін ғана табылды.

    Проверка приборов показала, что они были в безукоризненном состоянии.

    Приборларды тексеру олардың мінсіз күйде екенін көрсетті.

    О недостатках машины наши специалисты расскажут непосредственно на заводе.

    Машиналардың кемшіліктері туралы біздің мамандар тікелей зауытта айтады.

    Мы могли бы на месте выяснить обстановку.

    Біз мән-жайды сол жерде анықтай алар едік.

    Я хочу предложить вам следующий путь удовлетворения этой рекламации.

    Мен бұл шағым-талапты қанағаттандырудың мынадай жолдарын ұсынғым келеді.

    Завод-изготовитель откомандирует специалистов, которые проверят неисправности в установке и решат вопрос об их устранении.

    Дайындаушы зауыт мамандарды іссапармен жібереді, олар қондырғыдағы кемістіктерді тексеріп, оларды жою мәселесін шешеді.

    Затем этот же завод вышлет вам исправные машины или запасные части для ремонта.

    Сонан соң осы зауыт жөнделген машиналарды немесе жөндеу үшін қосалқы бөлшектерді жібереді.

    Мы пошлем монтажников, которые заменят дефектные детали или произведут монтаж новых машин.

    Біз құрастырушыларды жібереміз, олар ақаулы бөлшектерді ауыстырады немесе жаңа машиналарды құрастырады.

    Мы просим срочно прислать нам ваших специалистов.

    Біз мамандарыңыздың бізге тез жіберілуін сұраймыз.

    Завод-поставщик направит вам специалистов (монтажников).

    Дайындаушы-зауыт сіздерге мамандарды (құрастырушыларды) жібереді.

    Завод готов направить специалистов, чтобы...

    Зауыт... үшін мамандар жіберуге дайын.

    - проверить, действительно ли устранение неполадок должно быть произведено за наш счет.

    - кемістік шынында да біздің есебімізден жойылуға тиіс пе, жоқ па дегенді тексеру

    Для оформления командировки специалистов нам нужно некоторое время.

    Мамандардың іссапарын ресімдеу үшін бізге біраз уақыт керек.

    Нам необходимо заранее договориться о результатах проверки.

    Біз тексерудің нәтижелері туралы күні бұрын уағдаласып алуымыз керек.

    Кто будет нести расходы, выяснится из заключительного протокола, который будет подписан нашими и вашими специалистами.

    Шығынды кім көтеретіні біздің мамандар мен сіздің мамандар қол қоятын қорытынды хаттамадан анық болады.

    Покупатель (продавец) несет все расходы, связанные с устранением поломки, если она произошла по его вине.

    Егер сынық сатып алушының (сатушының) кінәсінен болса, оны жоюға байланысты шығындардың бәрін сол көтереді.

    Кто понесет расходы, если виновник поломки останется неизвестным?

    Егер сыныққа кінәлі беймәлім болып қалса, шығынды кім көтереді?

    Если виновник поломки неизвестен, то для консультации привлекаются соответствующие специалисты.

    Егер сыныққа кінәлі беймәлім болса, онда кеңесу үшін тиісті мамандар тартылады.

    Наши специалисты после исчерпывающей беседы с вашими специалистами смогут решить этот вопрос.

    Біздің мамандар сіздердің мамандармен егжей-тегжейлі сұбхаттасқаннан кейін бұл мәселені шеше алады.

    Образцы, на основе которых был заключен контракт, были гораздо лучшего качества.

    Келісімшарт негізделіп жасалған үлгілердің сапасы әлдеқайда жақсы болған еді.

    У нас другое мнение.

    Біздің пікіріміз басқаша.

    Поставленные вам товары действительно отличаются от высланных ранее образцов, но качество товаров скорее улучшилось, чем ухудшилось.

    Сіздерге жеткізілген тауарлар шынында да бұрын жіберілген үлгілерден өзгеше, бірақ тауарлардың сапасы нашарлаудан гөрі жақсара түскен.

    Это первая рекламация такого рода.

    Бұл осындай шағым-талаптың алғашқысы.

    Неисправность возникла в связи с неквалифицированным обслуживанием.

    Кемістік біліксіздікпен қызмет көрсетуге байланысты пайда болған.

    Последняя партия товара оказалась недоброкачественной из-за повреждения упаковки.

    Тауардың соңғы топтамасы буып-түюдің зақымдалуы себепті сапасы нашар болған.

    До сих пор не поступало никаких жалоб на упаковку.

    Буып-түю жөнінде осы кезге дейін шағым түспеген-ді.

    Поступивший товар не был упакован в соответствии с инструкциями.

    Түскен тауар нұсқаулықтарға сай буып-түйілмеген.

    Товар был аккуратно упакован.

    Тауар мұқият буып-түйілген.

    Но мы говорим о порче упаковки (продукции).

    Бірақ біз буып-түюдің (өнімнің) бүлінгені жайында айтып отырмыз.

    По всей вероятности, дело в упаковке.

    Шынтуайтына келгенде, мәселе буып-түюде болса керек.

    Речь идет о повреждении упаковки.

    Әңгіме буып-түюдің зақымдалғаны жайында болып отыр.

    У вас имеются повреждения ящиков.

    Сіздерде зақымдалған жәшіктер бар.

    Повреждения произошли во время транспортировки.

    Тасымалдау кезінде зақымдалған.

    Повреждений упаковки не было обнаружено.

    Буып-түюдің зақымдалғаны анықталмады.

    Нам просто непонятно, как это могло произойти, так как до сих пор мы не получали никаких претензий относительно упаковки.

    Мұның қалай болғаны бізге мүлде түсініксіз, өйткені біз осы кезге дейін буып-түюге қатысты ешқандай кінәратталап алған жоқпыз.

    В данном случае повреждение произошло по вине покупателя.

    Бұл ретте сатып алушының кінәсынан зақымдалған.

    Мы хотели бы узнать о готовности фирмы заменить недоброкачественный товар.

    Біз сапасы нашар тауарды фирманың ауыстыруға дайын екенін білгіміз келеді.

    Как только завод-изготовитель получит товар, на который поступила рекламация, он убедится в справедливости ее и тотчас же поставит вас в известность.

    Дайындаушы-зауыт шағым-талап түсірілген тауарды алған бойда, оның әділдігіне көз жеткізіп, дереу сіздерге хабарлайды.

    Просим вас вернуть рекламационный товар и прислать акт экспертизы.

    Сізден кінәратты тауарды қайтаруды және сараптаманың актісін жіберуді сұраймыз.

    Продавец готов заменить всю партию недоброкачественного товара.

    Сатушы сапасы нашар тауардың барлық топтамасын ауыстыруға дайын.

    Возмещение убытков будет произведено после получения возвращаемого товара.

    Қайтарылатын тауар алынғаннан кейін залал өтеледі.

    Мы, само собой разумеется, готовы заменить всю партию товара.

    Біз, әлбетте, тауардың барлық топтамасын ауыстыруға дайынбыз.

    Но вы должны выслать назад рекламационные товары.

    Бірақ сіздер кінәратты тауарларды кері салып жіберуге тиіссіздер.

    Чтобы покончить с этой рекламацией, мы поставим товары, не выставляя за них счет.

    Біз бұл шағым-талаптан құтылу үшін тауарларды олар үшін шот ұсынбай-ақ жеткіземіз.

    Речь идет о замене других деталей.

    Әңгіме басқа бөлшектерді ауыстыру жайында болып отыр.

    Но мы передадим вам разнарядки на возврат товара.

    Бірақ біз сіздерге тауардың қайтарылуы жөнінде нұсқаухат жібереміз.

    По контракту вы должны были поставить нам в третьем квартале 20 машин.

    Келісімшарт бойынша сіз бізге үшінші тоқсанда 20 машина жеткізуге тиіс едіңіз.

    Мы же получили только 15.

    Біз тек 15-ін ғана алдық.

    Следовательно, по вашей вине произошла просрочка в поставках на срок пять месяцев.

    Демек, сіздің кінәңізден жеткізілім бес ай мерзімге кешіктірілді.

    Отставание до сих пор не ликвидировано.

    Артта қалушылық осы кезге дейін жойылған жоқ.

    Просим вас принять меры для...

    Сізден... үшін шара қолдануды сұраймыз.

    - устранения этих недостатков.

    Мы передали вам рекламацию относительно недостачи...

    Біз сізге... жетіспейтіндігі жөнінде шағым-талап табыс еттік.

    Недостача...

    Жетіспеушілік...

    - имеется почти во всех партиях товара.

    - тауардың барлық топтамасында дерлік орын алып отыр.

    Ответственность за недостачу должна нести ваша сторона.

    Жетіспеушілік үшін жауапкершілік сіздің тарапқа жүктелуге тиіс.

    Эти факты мы должны проверить.

    Бұл фактілерді біз тексереміз.

    Сообщите, пожалуйста, точные данные о недостающих товарах.

    Жетіспейтін тауарлар туралы дәл деректерді хабарлаңызшы.

    Сообщите, пожалуйста, дату отгрузки, номер вагона, номер накладной и номер ведомости передачи вагонов от одной железной дороги другой дороге.

    Жөнелтілген күнді, вагонның нөмірін, жүкқұжаттың нөмірін және вагондардың бір теміржолдан екінші теміржолға табысталу тізімдемесінің нөмірін хабарлаңызшы.

    Русско-казахский экономический словарь > Предъявление рекламации

  • 13 закатываться

    закатиться за что, под что
    1) закочуватися, закотитися, (о мн.) позакочуватися за що, під що. [Копійка закотилася під піч. Очі йому аж під лоба закотилися];
    2) (о солнце, луне) заходити, зайти, закотитися, спочивати, спочити, лягати, лягти, западати, запасти. [Сонечко вже мало спочивати. Підходять до яру, тут їм спочило як- раз сонце]. -ется его звезда (слава) - його слава падає;
    3) (смехом) розлягатися, розлягтися, заливатися, залитися, розтинатися, розітнутися сміхом, реготом; заходитися, зайтися зо сміху. [Він аж зайшовся зо сміху].
    * * *
    I несов.; сов. - закат`аться
    1) загорта́тися, загорну́тися, -го́рнеться
    2) засу́куватися, засука́тися, -сука́ється и -су́читься, зака́чуватися, -чується, закача́тися, зако́чуватися, закоти́тися, -ко́титься; згорта́тися, згорну́тися
    3) уко́чуватися, -чується, укоти́тися (уко́титься); уторо́вуватися, -ро́вується, уторува́тися, -ру́ється
    4) несов. запрото́рюватися
    5) сов. стоми́тися (-млю́ся, -мишся) від ката́ння, утоми́тися від ката́ння
    6) сов. поча́ти кача́тися
    II несов.; сов. - закат`аться
    1) зако́чуватися, закоти́тися, -кочу́ся, -ко́тишся и мног. позако́чуватися
    2) ( о светилах) захо́дити, -дить, зайти́, -йде́, зако́чуватися, закоти́тися; запада́ти, запа́сти, -паде
    3) (перен.: приходить к концу, угасать) згаса́ти, зга́снути
    4) см. закатывать II 2)
    5) (смехом, кашлем) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся
    6) страд. несов. зако́чуватися; уко́чуватися; улашто́вуватися

    се́рдце \закатываться вается (\закатываться ти́лось) — се́рце захо́диться (зайшло́ся)

    Русско-украинский словарь > закатываться

  • 14 кружиться

    крутитися, кружи[і]ти, кружляти; (о воде в водовороте) вирувати, нуртувати. [Крутиться, вертиться, не знає, де діться (Номис). Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться (Пісня). Був неспокійний, кружив по хаті (М. Вовч.). Вода б'ється об колеса, колеса кружляють (Рудан.)]. -ться вокруг кого, чего - кружляти, крутитися навколо кого, чого, (увиваться) увихатися; (о птицах, пчёлах) витися, кружляти, круженяти. [Ластівки вились над ставком (Коцюб.). Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли (М. Вовч.)]. -ться в танце - кружляти, крутитися, звиватися в танку. [Малеча танцювала, дрібно кружляючи (Л. Укр.)]. У веселих таночках звиватись (Л. Укр.)]. -ться в вихре танца - вихритися в танку. -ться вихрем - вихоритися, вихритися. [Думки як завірюха крутились, вихорились (Мирний). Все вихрилося (Грінч.)]. Голова -тся у кого - голова туманіє, морочиться, обертом іде, кружка йде, вернеться кому; (фамил.) світ макітриться (вернеться) кому. [Туманіла обом од тих слів голова (Грінч.). Чогось мені головонька морочиться (Пісня). Голова мені кружка йде (М. Грінч.). Аж світ мені макітриться з того всього. Лежить наша Тетяна вернеться їй світ (Г. Барв.)]. Кружась - крутячись, кружляючи, кружачи, крутька. [Посеред кола замайоріла Дарчина голова, кружачи в парі то з парубоцькою шапкою, то з дівоцькою хусткою (Л. Укр.). Удвох носяться наздибочки і крутька по-панськи (Г. Барв.)]. Кружащийся - см. отдельно.
    * * *
    1) (вращаться, вертеться) крути́тися, кружи́тися

    голова́ кружи́тся — ( о головокружении) голова́ па́морочиться, у голові́ па́морочиться (макі́триться); голова́ хо́дить хо́дором; перен. голова́ (у голові́) па́морочиться

    2) ( на лету описывая круги) крути́тися, кружля́ти, кружи́ти, кружитися
    3) см. кружить 3)

    Русско-украинский словарь > кружиться

  • 15 назначать

    назначить
    1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;
    2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];
    3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];
    4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -
    1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;
    2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);
    3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;
    4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -
    1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;
    2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;
    3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;
    4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].
    * * *
    несов.; сов. - назначить
    1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

    \назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки

    \назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення

    \назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну

    2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

    Русско-украинский словарь > назначать

  • 16 накатывать

    накатать
    I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];
    3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;
    4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;
    6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];
    7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -
    1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];
    2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;
    3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;
    4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;
    5) навезений;
    6) накатаний, нашкварений. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;
    2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).
    II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -
    1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];
    2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -
    1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;
    2) накочений, понакочуваний. -ться -
    1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];
    2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);
    3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -
    1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];
    2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;
    3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.
    * * *
    I несов.; сов. - накат`ать
    1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)
    2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти
    3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти
    4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти
    5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти
    6) (сов.: написать быстро) наката́ти
    II несов.; сов. - накат`ить
    1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш
    2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш
    3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися
    4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

    на него ча́сто \накатывать тывает — безл. на ньо́го ча́сто находить (нападає)

    Русско-украинский словарь > накатывать

  • 17 наплав

    1) см. Наплавка;
    2) наплав (-ву); намул (-лу); см. Нанос 2;
    3) осад (-ду), накип (- пу); см. Осадок, Накипь;
    4) (на своде домны) жужелиця;
    5) плавок (-вка), бомбирка; срв. Поплавок;
    6) плав (-ву), плив (-ву). Судно идёт -вом - а) (силою течения) судно йде пла[и ]вом, судно пливе (тільки за) водою (течією); б) (разбегом, инерциею) судно йде розгоном (із розгону);
    7) (нарост на дереве, callus) наплинок (-нку), ґ[г]уля, (прикорневой) нагони (-нів) (Волинь);
    8) бот. Potamogeton pusillus L. - рдесник (-ку) (дрібний), жабурник (-ку) (дрібненький).
    * * *
    рыб.
    поплаве́ць, -вця́, поплавок, -вка́

    Русско-украинский словарь > наплав

  • 18 настойчивый

    1) (энергичный, твёрдый) завзятий, (упорный) упертий, намогливий, (неотступный) невідступний, напосідливий, настійливий, (навязчивый) невідчепний, (назойливый) настирливий, настирний, наважливий, навратливий. [Був завзятий у кожному ділі: як за що візьметься, то не кине, а мудруватиме, поки таки зробить (Харківщ.). Я - людина вперта: сказав, що не піду, поки не віддасте грошей, то й не піду (Київ). Невідступна думка (Кінець Неволі). Не будьте такі напосідливі, - все одно не віддам (Київщ.). Невідчепне бажання (Київ). Під тиском настирного вимагання (Рада). Наважлива думка. (Н.-Лев.). Навратливий чоловік (Н.-Лев.)]. Человек -вый в достижении цели - людина, що вперто йде (простує, прямує) до мети. Он -чив в достижении цели - він уперто йде (простує, прямує) до мети;
    2) (легко настаивающийся) настоїстий.
    * * *
    наполе́гливий, настійний, насті́йливий; ( упорный) напосі́дливий

    Русско-украинский словарь > настойчивый

  • 19 наступать

    наступить
    1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];
    2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];
    3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;
    4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;
    5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.
    * * *
    I несов.; сов. - наступ`ить
    наступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчеш

    медве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому

    II несов.; сов. - наступ`ить
    настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже

    \наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́

    \наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то

    \наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч

    \наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́

    Русско-украинский словарь > наступать

  • 20 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за что — см. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

Страницы

См. также в других словарях:

  • Диксмёйде — Город Диксмёйде Diksmuide Флаг Герб …   Википедия

  • Пёйде (волость) — Пёйде Pöide vald Герб Флаг …   Википедия

  • га́йде — [дэ], нескл., ж., гайда, ы и гайды, гайд (муз. инструмент) …   Русское словесное ударение

  • лія (йде лія) — насувається дощова хмара і видно, що з неї падає дощ …   Лемківський Словничок

  • шүйде — зат. Бастың желкеден жоғары жері, қарақұстың үстіңгі жағы …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • Битва на Изере — Первая мировая война …   Википедия

  • B&B Beaujardin — (Диксмёйде,Бельгия) Категория отеля: 2 звездочный отель Адрес: Nieuwpoortstraat 9, 86 …   Каталог отелей

  • D' Oude Statie — (Диксмёйде,Бельгия) Категория отеля: Адрес: Stationsstraat 2A, 8600 Диксмёйде, Бе …   Каталог отелей

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • тамтешній — я, є. 1) Який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова. || Який живе там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова, або походить звідти; місцевий. || Власт., притаманний людям тієї місцевості, того середовища, про які йде… …   Український тлумачний словник

  • Города Бельгии — В список включены коммуны Бельгии, имеющие статус города. А  Б  В  Г  Д  Е  Ё  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»